Чи варто розвертати колонки всередину?

Коли варто розвертати колонки всередину 

Hi-Fi колонки не випромінюють звук однаково в усіх напрямках — принаймні вище басових частот. На середніх частотах, де міститься більшість мелодійних і вокальних елементів музики, а також на високих частотах, де звучать тарілки й найтонші деталі, колонки випромінюють звук сильніше вперед, ніж убік або назад. Цей спрямований ефект стає виразнішим зі зростанням частоти, тому на середніх частотах він відносно непомітний. Але на високих частотах колонки зазвичай майже не випромінюють звук назад. На діаграмі нижче показано типову частотну характеристику колонки, виміряну мікрофоном безпосередньо перед нею (червона крива) та збоку (зелена крива). Зелена крива показує, як вихідний рівень колонки знижується зі зростанням частоти. Якщо за вашими колонками є простір, ви можете відчути цей ефект, трохи послухавши музику там. Ви почуєте, що високі частоти майже зникають, а середні стають менш виразними. Але яке відношення спрямований характер випромінювання звуку колонками має до розвороту всередину? Залишайтеся з нами — і ми все пояснимо.

Коли ми слухаємо колонки, ми чуємо не лише звук, який безпосередньо надходить до наших вух від динаміків (вуфера й твітерa), а й звук, відбитий від стін у кімнаті. Наші вуха та мозок сприймають ці різні звуки так: 

• По-перше, мозок фіксує прямі, невідбиті звуки, щоб сформувати уявлення про те, звідки вони надходять. Він визначає напрямок за різницею в рівні гучності та часі прибуття звуку до обох вух. Наприклад, звук, що розташований ліворуч від вас, надійде до лівого вуха трохи раніше, ніж до правого. Він також буде дещо гучнішим у лівому вусі, оскільки голова частково екранує його від правого вуха. Стереоколонки використовують цю здатність мозку створювати стереообраз, фактично змушуючи мозок чути уявні джерела звуку. 

• Другий спосіб, яким наш мозок сприймає різні звуки, що надходять до вух, стосується відбитих звуків, які пройшли трохи довший шлях через стіни кімнати для прослуховування, зокрема бічні стіни. Відбитий звук впливає на загальний тональний характер — яскравий, приглушений, теплий, природний, забарвлений тощо. Мозок формує комплексний тональний характер, поєднуючи властивості прямого та відбитого звуку. Якщо колонка має вузьку дисперсію або особливо нерівномірну частотну характеристику поза віссю, її звучання може бути забарвленим. Також варто зазначити: якщо відбитий звук сильний порівняно з прямим, він може послабити сигнали часу прибуття, які мозок використовує для створення образу, і зробити його менш точним. 

Саме в цих двох аспектах і полягає значення розвороту колонок всередину.

Hi-Fi колонки зазвичай проєктують так, щоб вони мали рівну частотну характеристику на центральній передній осі, тобто точно відтворювали баланс між басом, середніми й високими частотами в музиці. Коли їх повертають — розвертають всередину — до оптимальної точки, саме там чутно найточнішу характеристику. Але оскільки колонки мають спрямоване випромінювання на середніх і високих частотах, звук, який надходить до оптимальної точки через відбиття від бічних стін, матиме частотну характеристику поза віссю, імовірно значно менш рівну.

Під яким кутом слід розвертати колонки всередину 

Відповідний початковий кут розвороту всередину залежить від того, як ваші колонки розташовані в кімнаті. Зазвичай місце прослуховування розглядають як одну вершину рівностороннього трикутника, а колонки утворюють дві інші вершини. У такому розташуванні відстань між колонками буде такою самою, як відстань від кожної з них до місця прослуховування, а загальний кут у кожній вершині становитиме 60°. Отже, якщо ви хочете розвернути колонки так, щоб вони були безпосередньо спрямовані на місце прослуховування, їх потрібно повернути всередину на 30°. У більшості варіантів розташування колонок розворот понад 30° імовірно буде зайвим і цілком може негативно вплинути на звучання, але ключем є експерименти, адже зміна кута розвороту змінює співвідношення між прямим і відбитим звуком у місці прослуховування. Ось як налаштування розвороту вплине на те, що ви чуєте: 

• Менший розворот всередину — зазвичай призводить до більш виразного відбитого звуку й, отже, потенційно менш сфокусованого стереообразу в оптимальній точці. Це також може забезпечити рівномірніший тональний характер у ширшому діапазоні місць прослуховування, оскільки відбитий звук менше залежатиме від вужчої дисперсії середніх і високих частот колонки. 

• Більший розворот всередину — зазвичай призводить до менш виразного відбитого звуку й, отже, потенційно чіткішого фокусування стереообразу в оптимальній точці. Але більший розворот також може означати, що прослуховування поза оптимальною точкою буде менш задовільним, оскільки, імовірно, домінуватимуть звук поза віссю та відбитий звук. 

Якщо все це звучить надто технічно й занадто по-гиківськи, в основі лежить простий принцип: більший розворот колонок всередину зазвичай оптимізує стереозвучання в оптимальній точці, тоді як менший розворот зазвичай забезпечує більш цілісну подачу, яка, можливо, краще підходить для спільного прослуховування. Спробуйте налаштувати розворот своїх колонок і перевірте, чи чуєте ви різницю. Але що, якби існував спосіб переосмислити конструкцію колонок, щоб уникнути цього уявного компромісу?